Словник синонімів української мови. 2014.
відтягати — а/ю, а/єш і відтя/гувати, ую, уєш, недок., відтягти/ і відтягну/ти, ягну/, я/гнеш, док., перех. 1) Тягнучи кого , що небудь поверхнею чогось, переміщати, пересувати в інше місце. || Переборюючи опір, насильно відводити когось від кого , чого… … Український тлумачний словник
підтягати — а/ю, а/єш і підтя/гувати, ую, уєш, недок., підтягти/ і підтягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док., перех. і без додатка. 1) Тягнучи, наближати до когось, чогось. || Піднімати що небудь угору, вище. 2) Затягувати тугіше, щільно притискуючи, припасовуючи… … Український тлумачний словник
повідтягати — а/ю, а/єш, док., перех. Відтягти все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
попідтягати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Підтягнути що небудь до чогось (про багатьох); підтягнути багато чого небудь (одне за одним). 2) Стягнути що небудь тугіше (про багатьох) … Український тлумачний словник
відтягати — відтягувати, відтягти, відтягнути 1) (тягнучи, переміщати в інше місце), відсувати, відсунути; відволікати, відволо[і]кти (переміщати волочачи) 2) (тягнути вниз своєю вагою), обтягувати, обтягнути, обтягти, похиляти, похилити … Словник синонімів української мови
відтягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підтягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідтягати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідтягати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відволікати — а/ю, а/єш, недок., відволокти/, очу/, оче/ш і відволікти/, ічу/, іче/ш; мин. ч. відволі/к, локла/, локло/; док., перех. 1) Волочучи кого , що небудь, віддаляти від певного місця. 2) перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого , чого… … Український тлумачний словник
